Чи стане низькокарбонова енергетика пріоритетом для України?

Зміщення в бік низькокарбонової економіки, за словами глави делегації Європейського Союзу в Україні, Посла Жозе Мануеля Пінту Тейшейри, вимагає великої політичної волі. Про це він заявив в рамках Другого Європейсько-Українського Енергетичного Дня, який пройшов у Києві 31 травня - 1 червня. Організаторами Форуму виступили Європейсько-Українське Енергетичне Агентство (ЄУЕА) і Conference House, за підтримки Державного агенства України з енергоефективності та енергозбереження.

Посол нагадав, що згідно Європейський Енергетичної стратегії до 2020 року, підвищення енергоефективності у Європі дозволить зменшити щорічні платежі за електроенергію на 200 млрд євро. «Для того що б забезпечити сильний енергетичний ринок у майбутньому, Україна має виконати свої зобов'язання в рамках Енергетичного Співтовариства, приєднатися до Ініціативи прозорості добувної галузі, і звичайно підвищити енергоефективність шляхом впровадження механізмів, націлених на сектор споживання енергії. Новій енергетичній стратегії України необхідна нова енергетична політика », - так коментує голова делегації ЄС існуючу зараз енергетичну політику.

З європейським колегою солідарні і вітчизняні представники влади. Так, уряд планує стимулювати енергоефективність за рахунок цінової мотивації споживачів. Про це заявив заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Володимир Макуха. За його словами, цей процес вже реалізується в усіх ключових галузях української енергетики. Крім фінансової оптимізації цін, планується широке залучення інвестицій. У галузі електроенергетики планується перехід на нову модель роботи енергоринку.

Про найближчі активності в планах Енергетичної Стратегії розповів і Микола Пашкевич - голова державного агентства України з енергоефективності та енергозбереження. «До осені, я так думаю, ми зможемо представити «дорожню карту», яка б показала, які ділянки необхідно модернізувати, щоб повною мірою прийняти інвестиції в зелену електроенергетику», - пообіцяв Пашкевич. Так, за словами чиновника, українська енергосистема не зовсім готова до функціонування в ній великої кількості поновлюваних джерел електроенергії, необхідні додаткові інвестиції для розвитку мереж.

Про інвестиції говорив і Директор ЄБРР в Україні Андре Куусвек. Він зазначив, що для підвищення інцест привабливості українського ринку «зелених» технологій, необхідно виробити тарифну методику повної компенсації інвестиційних витрат, провести реформи на ринку енергетики, з метою розвитку конкуренції, і, звичайно ж, активно розвивати проекти та технології в альтернативній енергетиці. І сьогодні ЄБРР працює з такими проектами. У банк подано 37 заявок на фінансування проектів в вітровій, малій гідроенергетці та біоенергетиці. Також пан Куусвек зазначив, що для стимулювання проектів альтернативної енергетики необхідно скасувати правило 30% «місцевої складової» у вартості проекту. «У довгостроковій перспективі для України не так важливо, хто безпосередньо є інвестором, або який відсоток обладнання береться на внутрішньому ринку, що важливо - це наявність пропозиції та вибору», - повідомив банкір.

«Я абсолютно впевнений, що Україна може економити енергію і поліпшити конкуренто здатність», - продовжив посол Швеції в Україні Стефан Гуллгрен. Дипломат поділився шведським досвідом реформування енергоринку, якому знадобилося 20 років, щоб істотно скоротити використання традиційних джерел на користь альтернативних. Пан посол сформулював наступні рекомендації для нашої країни: 1) зробити енергозбереження основним пріоритетом на вищому політичному рівні, 2) забезпечити функціонування вже існуючого законодавства і вносити в нього коригування у міру необхідності для того, щоб енергозбереження постійно стимулювався, і нарешті 3) упевнитися , що законодавство зводитися до конкретних механізмів, які допоможуть сформувати довіру інвесторів.

Як відомо Швеція ініціювала створення фонду в розмірі 100 млн. євро для фінансування енергозберігаючих інфраструктурних проектів у містах України. Фонд управляється ЄБРР і, на жаль, його використання поки не можливо через недоліки існуючого законодавства. «Наприклад, сьогодні у нас дуже конкретна проблема з Бюджетним Кодексом України, який не дозволяє нам використовувати 100 млн. євро, які ми зібрали», - нарікає дипломат.
Зараз міжнародні інвестори мають деякі сумніви і коливання відносно Україні, надійності її партнерства. Глава Міжнародного секретаріату Ініціативи прозорості добувної галузі (ЕІТІ) Йонас Моберг заявив, що Україна повинна самостійно визначати глибину застосування міжнародних стандартів прозорості: «Ініціатива повинна мати український вимір, її не можна нав'язувати». Стандарти ЕІТІ сьогодні імплементували 35 країн світу, як стандарт відкритості і прозорості.

Міжнародні експерти в унісон говорили про критичну  необхідність  прозорості енергоринку. Так, першочерговим кроком у реформуванні енергетичної галузі бачить використання цього критерію старший економіст Світового банку Астрід Манрос. Вона зазначила, що нова стратегія роботи банку в Україну розглядає енергоефективність як чільний пріоритет, поряд з підвищенням прозорості (імплементація стандартів EITI) і поліпшенням ефективності менеджменту сектора.

Голова ради ЕУЕА Дейв Янг підтримав колегу і пояснив, що якщо Україна зможе відкрити свій власний внутрішній ринок і забезпечити таку необхідну «прозорість», відкриються прекрасні перспективи, включаючи можливість експортувати енергію до Європи.

Про можливості та проблеми при інтеграції України до Енергетичного Співтовариства розповів Вольфрам Ребок, старший партнер Arzinger, член Ради ЕУЕА. Як вказав пан Ребок «проблеми створюють можливості», тому рівень конкуренції, який зросте при вступі України до Енергетичного Співтовариства, призведе до підвищення ефективності в роботі, новим технологіям, стимулюванню сприятливого інвестклімату та кращим цінам, що в свою чергу тільки зміцнить конкурентоспроможність вітчизняної економіки . «Ринок повинен бути відкритим для іноземних інвестицій. Розширення мережі і приєднання нових гравців дасть можливість України експортувати "зелену" енергію », - заявив Вольфрам Ребок.
Під час другого дня Конференції, відкриваючи панельну дискусію, присвячену питанням фінансування «зелених» проектів, регіональний менеджер Міжнародної фінансової корпорації Олена Волошина заявила, що українські компанії недооцінюють потенціал енергоефективності.
На сесії міжнародні фінансисти і банкіри поділилися досвідом своїх країн, розповіли про впроваджувані банківські продукти, фінансових методиках в сегменті інвестування в проекти альтернативних джерел енергії.

Про приклади таких проектів можна було почути на двох паралельних секціях Case studies, присвячених питанням енергоефективності та енергозбереження в секторах будівництва і ЖКГ, і конкретним проектам використання альтернативних джерел енергії. Цікаві та працюючі проекти представили генеральний директор компанії Тis Eco, член ради ЕУЕА Віктор Савків (біогаз з спалюваного сміття); Др. Йоханн Хартер, виконавчий директор компанії Activ Solar (сонячні генератори); Юрій Давидов, генеральний директор, Creativ Group (виробництво пеллет); Ебехард НАКу, голова продуктової стратегії, Claas KGaA mbH (біогаз в сільському господарстві); Микола Троїцький, генеральний директор, Сен -Гобен України, член ради, ЕУЕА (стійкі реконструкція будівель); Олександр Мазурчак, перший заступник голови Київської міської адміністрації (проекти енергозбереження в Києві); Зіновій Фітель, заступник мера м. Івано-Франківськ (комплексне рішення для централізованого теплопостачання) та багато інших.

У цілому, Другий Європейсько-Український Енергетичний День відвідали близько 250 експертів, топ-менеджерів провідних компаній, представників профільних некомерційних організацій, органи влади, організації-донори та ін з 13 країн світу (Австрія, Болгарія, Чехія, Ізраїль, Норвегія, Великобританія, Німеччина, Швеція, Греція, Латвія, Туреччина, Польща, Росія), і близько 70 журналістів вітчизняних і міжнародних ЗМІ.