Енергоефективність будівельних об'єктів: нормативні документи

Протягом 2006-2009 рр. в Україні створено комплекс нормативних документів, що направлені на удосконалення проектування зовнішніх огороджень, застосування будівельних виробів та об’єктів, а також методів їх випробувань.

Комплекс документів створювався на підставі системних досліджень енергоефективності та теплової надійності будівельних об’єктів. В основу досліджень закладено розгляд будинку як єдиної енергетичної системи. Це дозволяє визначити один із основних показників будинку – його енергетичну ефективність. Під енергоефективністю будинку розуміють властивість його теплоізоляційної оболонки та інженерного обладнання забезпечувати оптимальні мікрокліматичні умови приміщень будинку при фактичних або розрахункових витратах теплової енергії на опалення.

В основі розробленого комплексу є системний документ рівня Державних будівельних норм ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель», на базі якого створюються нормативні документи наступного рівня. Це документи рівня Державних стандартів ДСТУ та ДСТУ-Н. В стандартах рівня ДСТУ встановлюються вимоги до теплоізоляційних виробів, конструкцій та матеріалів, вимоги до методик експериментального визначення теплотехнічних показників цих виробів. В стандартах рівня ДСТУ-Н встановлюються методичні правила розрахункової оцінки відповідних теплотехнічних показників, що нормуються в ДБН В.2.6-31:2006.

Ще одним системним документом є ДБН В.1.2-11:2008 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Економія енергії», що відноситься до класу нормативно-правових документів, які розкривають положення Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, прийнятого постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 20.12.2006 р. У цьому документі визначено основну вимогу до виробів, будівель і споруд щодо забезпечення економії енергії. Відповідно в ДБН В.1.2-11:2008 сформульовані вимоги до нормативних документів всіх наступних рівнів, які створюються в галузі енергозбереження будівельних об’єктів під час проектування, зведення та експлуатації будівельних об’єктів, до основної вимоги з економії енергії.

Стандарт ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 «Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції» формулює методичні положення з розрахунків показників питомих тепловтрат будинків та правил складання енергетичного паспорта будинку на стадії проектування або реконструкції, обов’язковість яких встановлена в ДБН В.2.6-31:2006. Розвитком цього документу є ДСТУ-Н з правил складання розділу проекту з енергетичної ефективності при проектуванні нових будинків (житлових та громадських) та реконструкції існуючих. Розробка та введення цих документів разом з програмним забезпеченням розрахунків значно прискорить перехід інженерної практики проектування будинків на забезпечення їх енергоефективності.

Державні стандарти ДСТУ Б В.2.2-19:2007 «Будинки та споруди. Метод визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій в натурних умовах» та ДСТУ Б В.2.2-21:2008 «Будинки та споруди. Методи визначення питомих тепловитрат на опалення будинку» направлені на методичне забезпечення енергоаудиту будинків, питання впровадження якого буде врегульовано на законодавчому рівні в найближчий час. Ці стандарти є одними з базових стандартів, які забезпечують визначення параметрів, що встановлені в енергетичному паспорті, при проведенні енергоаудиту будинків, що експлуатуються, та першими вітчизняними стандартами з експериментального визначення енергетичних параметрів будинків.

ДСТУ Б В.2.2-19:2007 регламентує метод експериментального визначення показників повітропроникності огороджувальних конструкцій приміщень, окремих огороджувальних конструкцій будівель, що експлуатуються, а також будівель в цілому. Визначені показники повітропроникності оцінюються на відповідність нормативним вимогам контролю згідно з ДБН В.2.6-31:2006. Встановлений метод дозволяє за допомогою спеціального обладнання визначати кратність повітрообміну приміщень будівель від інфільтрації у разі перепаду тиску ззовні та всередині, що дорівнює 50 Па, та її відповідність нормованому значенню.

Згідно з положеннями ДСТУ Б В.2.2-21:2008 визначається у натурних умовах показник питомих тепловитрат на опалення будинку, що оцінюється на відповідність вимогам  ДБН В.2.6-31:2006. Метод, що встановлений цим стандартом, дозволяє визначати загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку.

 Комплекс нормативних документів, що стосується конструктивних рішень фасадної теплоізоляції наведений на рис.1 окремою гілкою і детально розкритий на нашому сайті. При цьому до цього комплексу доданий ще стандарт на такі вироби, як склопакети, які визначають енергетичну ефективність світлопрозорих конструкцій.

Таким чином, створений нормативний комплекс охоплює питання нормування обов’язкових вимог з енергетичної безпеки, встановлення фізичних показників, що характеризують виконання цих вимог, правила оцінки показників на стадії проектування будівельних об’єктів, експериментального їх виготовлення та використання, планової експлуатації будинків, методик випробування і критеріїв оцінки відповідності будівельних виробів та об’єктів.

Системний комплекс наведених нормативних документів дозволить забезпечувати необхідний експлуатаційний рівень вітчизняних будинків та вирішувати питання подальшого зниження тепловтрат на опалення будинків при їх експлуатації. Водночас, комплекс документів не тільки охоплює питання нормування вимог з енергетичної безпеки, але і впливає на вирішення глобальних екологічних проблем, які пов’язані із суттєвим зменшенням викидів  парникових газів СО₂ внаслідок макроекономічного ефекту енергозбереження.

Отже, комплекс нормативних документів, в основі яких знаходяться ДБН В.2.6-31:2006 та ДБН В.1.2-11:2008, повністю покриває нормативний простір, який встановлено в директивах ЄС стосовно енергоефективності будинків (Directive 2002/91/EC). Доповнення цих документів стандартами стосовно методів оцінки показників енергоефективності, нормами та стандартами щодо показників енергетичної безпеки конструктивних рішень теплоізоляції, дозволяє констатувати сучасний рівень вітчизняної нормативної бази, що повністю відповідає європейським та світовим стандартам.

Однак, існують напрямки у будівництві, нормативне забезпечення яких не відповідає сучасним технологічним можливостям промисловості та реаліям проектування і будівництва. Ці напрямки потребують термінової гармонізації до існуючих нормативів країн ЄС. Це завдання з удосконалення нормативно-правової бази з енергоефективності будівельної галузі сформульовано в Галузевій програмі з енергоефективності у будівництві на 2010-2014 рр. Програма містить перелік пріоритетних нормативних документів та терміни їх розробки і впровадження.