Енергозбереження в багатоквартирному будинку

      1. Заходи на рівні будинку

      Економити в масштабі будівлі на скороченні споживання ресурсів, перш за все, тепла - цілком можливо і дуже вигідно. Починати потрібно з забезпечення можливості вимірювання витрати теплової енергії та спостереження за споживанням. Це саме по собі ще не є економією, але дозволяє кількісно оцінити застосовувані технології і спонукає до пошуку нових заходів по економії. Відомо, що практично в кожному будинку можна знизити витрату тепла на опалення мінімум на 20%, витративши на це зовсім небагато грошей. Більш серйозні вимоги економії енергії передбачають більш великі інвестиції. Передумовою впровадження заходів по удосконаленню є наявність інформації про фактичний розподіл витрат тепла по будинку. Розрахунки вимагають досить багато часу і зусиль, але без них не вдасться правильно визначити необхідні заходи з реновації будівлі.
      Точну детальну інформацію про можливу економію в кожному конкретному будинку може дати якісний енергоаудит, складений атестованим аудитором. Хороші передумови для додаткової економії створює застосування сучасного обладнання з більш гнучкими можливостями регулювання, особливо якщо старе обладнання потребує серйозного ремонту або заміні.
      Звичайно рекомендуються наступні заходи щодо ресурсозбереження, які можуть бути виконані, в тому числі, в рамках капітального ремонту. Оскільки багатоквартирні будинки мають різні технічні характеристики, наказувати послідовність чи пріоритетність робіт з модернізації недоцільно, тому що в першу чергу, як правило, ремонтується те, що в данний момент терміново потребує ремонту.
      Спочатку необхідно провести облік споживання ресурсів, а саме встановити лічильники споживання тепла і гарячої води, а також лічильник холодної води в будинку. Таким чином, можна буде перейти до оплати фактичного ресурсоспоживання, що дозволить заощадити приблизно 50% коштів. Монтаж загальнобудинкових водолічильників дозволяє не тільки перейти на взаєморозрахунки з водопостачальною організацією по фактичному споживанню, але досягти економії коштів за рахунок різниці між сумою оплат за нормативами споживання власників приміщень та плати за фактичним споживанням всього багатоквартирного будинку. Крім того, захід дозволяє сформувати додаткову мотивацію керуючої організації в зниженні витоків у місцях загального користування. Також у рамках заходів з обліку споживання проводиться установка двухтарифних  лічильників електроенергії загального користування, що дозволить заощадити 40% оплати
споживання електроенергії в приміщеннях загального користування. Коли власники побачать ефективність економії при встановленні лічильників на загально будинковому  рівні, вони з більшою ймовірністю підуть на встановлення квартирних приладів обліку.
      Важливим пунктом економії є теплоізоляція будівлі. Значні втрати тепла відбуваються через старі вікна, неутеплені стіни, щілини в міжпанельних швах, під'їзди, що не закриваються, холодні горища і підвали будинків і т.д. Для зменшення втрат тепла можуть бути застосовані різні рішення, як дорогі, так  і недорогі, по зміцненню та утепленню конструкцій будівлі. Крім економії енергії і, відповідно, зменшення вартості опалення нежитлових частин будівель, вони допоможуть також забезпечити більший комфорт в квартирах, відстрочити природне руйнування конструкцій і підвищити ринкову вартість квартир в будинку.
      Пристрій подвійних тамбурів, монтаж автоматичних доводчиків на вхідних дверях в під'їздах і підвалах, приведення в порядок дверних замків та ущільнення щілин дозволять знизити тепловтрати в под'їздах.  Заміна старих віконних рам на склопакети в приміщеннях загального користування та оптимізація вентиляції дозволяет зменшити інфільтрацію нагрітого повітря з під'їзду і знизити теплопередачу внутрішніх огороджувальних конструкцій (передачу теплової енергії через стіни від повітря в житлових приміщеннях до повітря в приміщеннях загального користування). У сукупності з установкою загальнобудинкового лічильника теплової енергії це створить додатковий ефект економії грошових коштів на рівні всього багатоквартирного будинку.
      Утеплення зовні огороджувальних конструкцій будівлі за рахунок ущільнення швів і тріщин призводить до економії тепла 1-2 кВт / куб.м на рік. Зовнішня теплоізоляція стін і перекриття будівлі може проводитися в рамках капітального ремонту. Теплопровідність плоских дахів більшості будівель в 3-4 рази перевищує стандарти, тому дахи теж потребують утеплення, яке може скоротити тепловтрати будівлі на 20%.
      Економія електроенергії може здійснюватися за рахунок установки ламп зі світлодіодами в приміщеннях загального користування, такі лампи включаються тільки з настанням темряви, що скорочує витрати електроенергії на 20-30%. Монтаж датчиків руху для автоматичного включення і виключення світла в місцях загального користування дозволяє зменшити витрати на електричну енергію, а також збільшити термін експлуатації ламп розжарювання в приміщеннях загального користування.
      Модернізація системи теплопостачання призводить до значної економії витрат на опалення та гаряче водопостачання будинку. Заміна несправної запірної арматури та окремих ділянок трубопроводів усуває витоки холодної та гарячої води, а також теплоносія в системі опалення. Монтаж теплоізоляції на теплопроводи системи опалення дозволяє зменшити тепловіддачу від трубопроводів системи опалення і знизити теплові втрати на 2-3 кВт / куб.м на рік.
      Реконструкція теплового вузла - заміна вузла системи опалення на сучасний для автоматизованого регулювання подачі теплоносія в індивідуальному тепловому пункті дає можливість оптимізувати витрати теплової енергії залежно від зовнішньої температури. Такий захід забезпечує скорочення теплоспоживання в будинку на 30% і окупається протягом 2 - 5 років. Установка реле часу циркуляційного насоса регулює тепловіддачу системи опалення згідно добовому графіку, тобто вночі насос не працює, але швидко забезпечує потрібні параметри води вранці. Завдяки такому насосу в залежності від поточного стану системи можна досягти 10% економії від загальної опалювальної навантаження. При використанні таймера спільно з термостатним клапанами на опалювальних елементах показник покращиться на 20-30%.
      Модернізація системи опалення: балансування стояків системи опалення, монтаж термостатних вентилів (заміна сполучних вузлів опалювальних приладів на регульовані) на підйомних і опускних розвідних трубопроводах системи опалення (стояках), дозволяє збалансувати систему опалення для вирівнювання параметрів теплоносія між підйомними і опускними трубопроводами системи опалення. Економія складає 4-18 кВт/м³ на рік. Монтаж термостатичних вентилів і розподільників не тільки дозволяє оптимізувати  і знизити витрати теплової енергії в житлових приміщеннях, але і збалансувати температуру повітря в житлових приміщеннях, що знаходяться на різних поверхах. Це сформує мотивацію власників житлових приміщень знижувати індивідуальні витрати грошових коштів за рахунок використання термостатичних вентилів.
     Балансування системи опалення. Трубопроводи системи опалення та нагрівальні елементи в будинку, як правило, знаходяться в задовільному стані. Проблема полягає в тому, що системи опалення не мають можливості регулювання теплоспоживання та розподілу тепла, відсутні врівноважуючі вентилі на стояках і, як правило, відсутні регулюючі вентилі на нагрівальних елементах. Тому в багатьох будинках неможливо забезпечити регульований потік теплоносія, і неминучі значні відмінності температури приміщень. Виходить, необхідно проводити балансування стояків і заміну сполук опалювального приладу на регульовані. Балансування системи опалення є найбільш необхідним заходом щодо зменшення різниці між внутрішньою температурою в різних приміщеннях будівлі, що виникає внаслідок нерегульованого розподілу потоку води в трубах; вона може знизити витрату енергії в будинку до 30%. Як відомо, для підвищення температури внутрішнього повітря на 1 градус потрібне збільшення витрати енергії приблизно на 5%. У разі незбалансованої системи опалення інтенсивність опалення регулюється по температурі найбільш прохолодного приміщення, внаслідок чого значна частина приміщень перетоплюють, і витрачається зайва енергія. Значення вартості та окупності заходів з балансування залежать від того, які клапани вже були встановлені на елементах системи опалення і від різниці внутрішніх температур до балансування. Регульований розподіл потоку теплоносія по всіх стояках можна забезпечити за допомогою лінійних клапанів з можливістю обліку, які після приведення в порядок або заміни інших запірних пристроїв забезпечать умови, необхідні для здійснення регулювання та економії. Для цього встановлюють і налагоджують врівноважуючі вентилі на стояках зворотного потоку, як правило, міняють і запірні вентилі потоку, що подається.  Досягається економія теплової енергії до 6%. Одночасно, бажано робити заміну сполук виходів тепла з опалювальних приладів на регульовані.
      Реконструкція системи опалення, що включає перебудову старої однотрубної системи в двохтрубну, а також установку регулювальних клапанів з можливістю попереднього налаштування на стояки і опалювальні елементи, забезпечує необхідний розподіл потоку носія по системі. Економія, що досягається, коливається в межах 10 - 30 кВт/м³ на рік.
      Реконструкція індивідуального теплового пункту з переходом на закриту схему теплопостачання будівлі. Більшість багатоквартирних будинків підключено до централізованої системи теплопостачання, джерелами теплоти у яких є ТЕЦ або великі котельні, які забезпечують приготування теплоносія, його транспортування по загальній магістральної мережі і розподіл по споживачах - систем опалення, гарячого водопостачання будинків. З тепломагістралей теплоносій подається в розподільні мережі через теплові пункти, в яких встановлюють підмішуючі насоси і автоматику, що забезпечує управління розподілом теплоносія, а окремі будівлі вже підключаються, як правило, не до магістралі, а до розподільних мереж. Безпосередньо в будинках, для підготовки потрібних параметрів теплоносія (температури і тиску) для функціонування системи опалення та підготовки гарячої води встановлюються індивідуальні теплові пункти. В індивідуальних теплових пунктах системи опалення будівель приєднуються до теплових мереж за допомогою змішувальних установок - елеваторів, підмішуючих насосів, або через поверхневі теплообмінні апарати.
       При цьому розрізняють відкриті і закриті системи теплопостачання будівель. Різниця полягає в способі підготовки гарячої води. У закритих системах теплопостачання вода для гарячого водопостачання береться з міського водопроводу і підігрівається теплоносієм в поверхневих теплообмінних апаратах до необхідної температури. Теплообмінники розташовують у центральних або індивідуальних теплових пунктах. Циркулююча  в системі теплопостачання вода використовується тільки як теплоносій: віддавши свою теплоту для опалення будинку та підігріву води, вона повертається до джерела теплоти (ТЕЦ) для чергового нагріву.
       У відкритих системах теплопостачання замість теплообмінних апаратів встановлюють змішувальні пристрої. Нагріта в джерелі теплоти вода відбирається з подаючого і зворотного теплопроводів у змішувач, де вона доводиться до температури 65 градусів і потім подається до водорозбірних кранів гарячого водопостачання для використання споживачем. Необхідна пропорція змішування забезпечується регулятором температури.  Інша частина гарячої
води використовується для опалення та вентиляції.
       Для досягнення більшої ефективності системи теплопостачання доцільно не лише модернізувати тепловий вузол, а й провести реконструкцію індивідуального теплового пункту з переходом від відкритої системи теплопостачання до закритої. Установка пластинчастих теплообмінників в індивідуальному тепловому пункті дозволяє забезпечити економію завдяки регулюванню параметрів подачі теплоносія в місцеву систему опалення (особливо в опалювальний сезон за рахунок виключення перетопів 2-3 кВт / куб.м на рік). Монтаж засобів автоматизованого регулювання подачі теплоносія в індивідуальному тепловому пункті дозволяє оптимізувати витрати теплової енергії в різний час доби і знизити за рахунок цього теплоспоживання в багатоквартирному будинку.
      Крім того, теплообмінник відокремлює систему опалення будинку від розподільної мережі центрального опалення, дозволяє виключити розбір на гаряче водопостачання дорогого теплоносія з системи опалення, зменшує небезпеку корозії опалювальних трубопроводів, незалежно від якості теплоносія.
      Таким чином, будинок досягає найбільшої економії енергоресурсів (і коштів на їх оплату) і при цьому продовжує опалюватися від системи централізованого теплопостачання зі збереженням усіх її переваг (у порівнянні з переходом на місцеву систему теплопостачання), які полягають у можливості застосування більш дешевого палива, високої надійності його постачання, меншому забрудненні навколишнього середовища.
      Пристрій місцевої системи теплопостачання. Монтаж дахової котельні в багатоквартирному будинку або будівництво прибудованої котельні на групу будинків у разі наявності джерела газопостачання та відповідних резервів потужності дозволяє перейти на децентралізоване теплопостачання. При наявності дисбалансу цін на теплову енергію та газ (дорога теплова енергія та / або дешевий газ) це дозволить економити грошові кошти на рівні всього багатоквартирного будинку. Перед прийняттям рішення про вибір того чи іншого з рекомендованих заходів слід провести калькуляцію витрат, зіставити їх з поточними витратами і розрахувати термін окупності. Доцільними вважаються ті заходи, термін окупності яких не перевищує 3 - 5 років. Крім того, слід звернути увагу на те, що ефект від реалізації деяких заходів залежить від реалізації окремих попередніх заходів. Тому розрахунок витрат та терміну окупності таких заходів слід пов'язувати в комплексі з попередніми заходами.
      Оцінку ефективності від реалізації заходів власники приміщень можуть провести самостійно (наприклад, при наявності відповідних фахівців серед власників приміщень), проте рекомендується залучати для цього незалежні спеціалізовані організації.

      2. Заходи в квартирі

       Власник житла зацікавлений в тому, щоб скоротити свої витрати на оплату енергоресурсів і комунальних послуг. Завдання товариства - не тільки сприяти зниженню витрат на загальнобудинковий рівні, а й підказати власнику, якими способами можна економити у власній квартирі і допомогти в цьому.
       Теплова енергія
      Оскільки витрати на опалення становлять 40% і вище від загальних витрат населення на житлово-комунальні послуги, напрошується висновок, що економія теплової енергії є пріоритетом перед економією інших видів енергоресурсів. Хоча поквартирний облік споживання тепла поки відсутній, проте, теплозбереження в квартирах залишається пріоритетом для багатьох власників, так як заходи з утеплення квартир дозволяють компенсувати втрати через енергонеефективні огороджувальні конструкції будівлі (не дати піти вже оплаченого тепла і не дати собі замерзнути) і уникнути додаткових витрат електроенергії та газу для нагрівання повітря в квартирі до комфортної температури.
      Якщо розглянути тепловий баланс житла, стане ясно, що велика частина теплової енергії опалювальної системи йде на те, щоб перекрити втрати тепла.