Більша частина теплової та електричної енергії виробляється на теплових електричних станціях (ТЕС), як загального користування, так і промислових, а також у централізованих котельнях. Інша частина теплової енергії виробляється в автономних джерелах теплоти. У даній роботі наведено перелік основних заходів з енергозбереження, які призводять до зниження витрат палива в котельних установках.
До заходів із забезпечення енергозбереження в котельнях відносять:
Економія теплової енергії за рахунок глибокої утилізації тепла вологих газів (теплові ВЕР) здійснюється шляхом використання рекуперативних, змішувальних, комбінованих апаратів і є одним із способів підвищення енергозбереження в агрегатах, у тому числі в котельних установках.
Застосування утилізації теплоти вологих газів для підвищення енергозбереження в котельнях (посилання на статтю «Застосування систем утилізації вологих газів для підвищення енергозбереження в котельних установках») дає низку технічних переваг, а саме: при її здійсненні використовується не лише фізична теплота газів, але й теплота конденсації пари, яка міститься в них; процес передачі тепла стає інтенсивнішим і для утилізації можна використовувати теплообмінні апарати з істотно меншою поверхнею нагрівання; осушення відхідних газів дозволяє знижувати їх температуру до 80÷90°С без небезпеки конденсації водяної пари у газовідвідному тракті; при конденсації вологи з продуктів згоряння в ній розчиняється частина оксидів азоту, що позитивно впливає на стан навколишнього середовища; конденсат, який утворився, можна використовувати на технологічні потреби.
Переведення парових котлів у водогрійний режим сприяє енергозбереженню в котельнях істотним підвищенням фактичних ККД парових котлів типу ДКВр, ДЕ.
Переведення парових котлів у водогрійний режим (посилання на статтю «Переведення у водогрійний режим парових котлів типу ДКВр») дає суттєві переваги. При використанні вони не поступаються спеціалізованим водогрійним, а за низкою показників та можливостей перевершують їх, наприклад, у частині:
Раціональним розподілом навантаження між кількома котлами, які працюють одночасно, можна впливати на енергозбереження в котельнях (сумарні енерговитрати котельні), оскільки ККД котлів та витрати умовного палива, які залежать від продуктивності, індивідуальні для різних модифікацій котлів і термінів їхнього використання. Найвигідніший розподіл сумарного навантаження між котлами буде за умови рівності відносних приростів витрат палива.
Одним з можливих практичних варіантів використання потенційної енергії пари з одночасним зниженням її тиску та температури є застосування парових турбін з протитиском або паросилових установок типу ПРОМ.
Парові роторні об'ємні машини можуть бути використані як регульований механічний привід робочих машин (насосів, вентиляторів, димососів, компресорів та ін.). До складу енергоагрегату входять: парова роторна об'ємна машина; електрогенератор; опорна рама; з’єднувальна муфта; маслосистема з масляно-водяним радіатором; силовий щит; блок системи автоматичного керування та захисту; виносний пульт керування.
Енергогенератори на основі парових роторних об'ємних машин (ПРОМ) можуть експлуатуватися як у режимі постійного використання для раціонального зниження надлишкового тиску з виробленням електричної енергії, так і для компенсації змін виробництва-споживання в системі паропостачання підприємства.
Наявність надлишкової кількості пари та зниження її тиску в парових гвинтових машинах є важливим заходом енергозбереження, оскільки дозволяє додатково одержувати значну кількість електроенергії.
Для використання теплової енергії безперервного продування встановлюють сепаратор і теплообмінник (рис. 1).
Рис. 1 - Схема використання теплової енергії безперервного продування |
1 – котел, 2 – сепаратор, 3 – теплообмінник.
При використанні теплової енергії продувальної води енергозбереження у вигляді економії палива може перевищити 3% від загальних витрат.
Серед причин, які також впливають на зниження енергоефективності в котельнях можна виділити наступні:
За матеріалами ПМКЕУ «PATRIOT»