Енергозбереження в п'ятиповерхових будинках (практичний приклад)
Одним із найбільш енерговитратних є житловий фонд 5-поверхових будинків перших масових серій, який складає близько 72,0 млн м2 - чверть всього багатоповерхового житлового фонду країни. При належній тепловій модернізації цього сектора житла може бути отримано найбільший економічний і соціальний ефект як у вигляді значної економії енергоресурсів, так і в забезпеченні необхідного теплового режиму в житлових приміщеннях.
Термічний опір зовнішніх огороджувальних конструкцій у цих будинках лежить у межах 0,7 - 1,0 м2 Со/Вт, що в 3-4 рази нижче від прийнятих в 2006 році нових нормативів щодо теплозахисту будинків.
Відповідно, при належній тепловій модернізації цього сектора житла можна отримати найбільший економічний і соціальний ефект як у вигляді значної економії енергоресурсів, так і у забезпеченні необхідного теплового режиму в житлових приміщеннях.
Про це свідчать результати впровадження низки ефективних енергозберігаючих заходів в процесі реконструкції 5-поверхового 6-секційного панельного будинку в м. Харкові на вул. Маршала Жукова, 21. Реконструкція здійснювалася без відселення мешканців.
Цей пілотний проект є одним із найбільш вдалих з точки зору економії обсягів споживання тепла та стимулювання мешканців до його економії і дає можливість оцінки потенціалу енергозбереження та визначення реальних напрямків економії споживання тепла в п'ятиповерховому житловому фонді.
Проектування і реконструкцію будинку з утепленням здійснено у 200-2001 рр. ТОВ «Термік» (Харків) за участі УкрНДІпроектреконструкції (Київ). Енергетичний аудит будинку за період 2002-2005 рр. проведено НДІ будівельного виробництва (Київ) за участі ТОВ «Термік».
У процесі реконструкції зазначеного будинку було здійснено ефективне утеплення зовнішніх стін за технологією «навісного вентильованого фасаду», зменшено витрати тепла через горище шляхом влаштування мансардних поверхів, замінено існуюче засклення вікон на двокамерні склопакети, а також здійснено низку сучасних енергозберігаючих заходів з модернізації інженерного обладнання. До найефективніших із них відносяться влаштування у мансардних поверхах індивідуальних (поквартирних) систем опалення з автоматичною системою обліку та регулювання споживання тепла типу «Конкон», встановлення конвекторів типу «Акорд» із кранами подвійного регулювання замість опалювальних приладів, заміну інженерних мереж в технічному підвалі тощо. В результаті впровадження вищезазначених заходів досягнуто збільшення термічного опору зовнішніх стін від 0,83 до 2,5 м2·оС/Вт, тобто в 3 рази, горищного перекриття - від 1,15 до 2,7 м2·оС/Вт , в 2,35 раза, та вікон від 0,39 до 0,55 м2·оС/Вт, в 1,4 раза.
В результаті підвищення теплозахисних якостей зовнішніх огороджувальних конструкцій завдяки утепленню та модернізації інженерного обладнання дало можливість зменшити річні тепловитрати в цілому по будинку у фізичних показниках від 906,3 Гкал до утеплення до 459,7 Гкал після утеплення, в питомих показниках - від 0,148 Гкал/м 2 до 0,075 Гкал/м2 або на 49,4 % (рис. 1).
Рис.1. Динаміка зменшення усереднених показників витрат тепла на опалення та гаряче водопостачання в п'ятиповерховому шестисекційному панельному будинку в м. Харкові
(вул. Маршала Жукова, 21) протягом 1997-2005 рр. завдяки впровадженню енергозберігаючих заходів.
Ще більшої економії тепла досягнуто в надбудованій (мансардній) частині будинку завдяки впровадженню більш ефективних енергозберігаючих заходів, до яких, перш за все, належать, як зазначалося вище, встановлення сучасної автоматичної системи поквартирного обліку та регулювання споживання тепла, нових опалювальних приладів конвекторного типу тощо. При цьому витрати тепла зменшилися до 0,051 Гкал/м2 (або на 65,5 %) в порівнянні з енергоспоживанням в існуючій частині будинку до утеплення.
У вартісному вираженні реальна середня річна економія споживання тепла за даними КП «Харківські теплові мережі» після утеплення будинку склала за 2002 - 2005 роки в цілому по будинку 78343 грн.; в середньому на одну квартиру - 594 грн (12,8 грн. на 1м2 житла на опалювальний сезон), що є суттєвою складовою зменшення витрат сімейного бюджету мешканців за комунальні послуги.
Крім того, завдяки впровадженню вищезазначених енергозберігаючих заходів поліпшено тепловологісний режим житлових приміщень, у тому числі середньодобова температура в квартирах збільшилась від 18-20ºС до 22,3-23,9ºС в існуючій частині будинку після утеплення, а середньодобова температура в квартирах надбудованих мансардних поверхів склала 22-23ºС, що перевищує нормативні вимоги.
При загальних витратах на утеплення будинку та модернізацію інженерного обладнання в сумі 1084000 грн терміни окупності енергозберігаючих заходів склали 13,8 року.
В.М. Кірюшин, к.т.н.; А.А. Франівський, к.т.н.; Т.В. Рунова
