• встановлення фактичного стану енергоспоживання на підприємстві;
• визначення раціональних величин енергоспоживання при генеруванні та транспортуванні енергії, а також у виробничих процесах та установках;
• виявлення причин виникнення втрат, визначення значень втрат і резервів економії паливно-енергетичних расурсів (ПЕР);
• розробку рекомендацій щодо підвищення ефективності використання ПЕР.
Глибина вирішення поставлених завдань і обсяг необхідної для цього інформації залежать від рівня, або виду проведеного енергоаудиту. Так, можна виділити два рівні енергоаудиту:
1. Простий, або експрес-енергоаудит.
Метою цього виду енергоаудиту є отримання вихідної інформації про підприємство, його технології, енергетичне господарство, енергоспоживаючі системи і установки в тому обсязі, який дозволить енергоаудиторам зробити доказовий висновок про наявність і величину потенціалу енергозбереження, про можливості зниження фінансових витрат на енергоносії, намітити основні напрямки енергозбереження на підприємстві.
Ознайомчий етап експрес-обстеження включає ознайомлення з підприємством (структура і генплан підприємства, принципові схеми електропостачання, технології, системи обліку енергоресурсів, візуальний огляд стану систем енергопостачання і технологічних установок). За підсумками цього етапу енергоаудиторам стає відомим наступне: форми їх взаємодії з різними службами підприємства, первинні відомості про підприємство, його енергогосподарство, частка витрат на енергоресурси у фінансових витратах підприємства.
Останнє дозволяє вже на цьому етапі оцінити необхідний рівень проведення енергоаудиту. Якщо частка фінансових витрат на енергоресурси у загальних витратах підприємства нижче 10%, то експрес-аналіз енергоспоживання підприємством достатній для подальшої роботи. При збільшенні частки витрат на енергоресурси до 15% необхідно проводити не лише експрес-обстеження, але й поглиблений енергоаудит, оскільки зроблені енергоаудиторами пропозиції дозволять підприємству на 3 ... 4% знизити витрати на енергоресурси. При частці витрат більше 15% слід терміново проводити енергоаудит, оскільки передбачувана фінансова вигода від його результатів очевидна.
Ознайомчий етап (отримання і вивчення даних статзвітності та технічної документації) експрес-обстеження включає збір більш докладної інформації:
• про номенклатуру продукції, що випускається і прогнозується до випуску основна і допоміжна продукція і помісячних їх обсягах;
• про тарифи і фінансові платежі за енергоресурси і їх динаміку за останні два - три роки;
• про договори з енергопостачальними організаціями;
• про помесячне споживання всіх видів енергоресурсів у цілому по підприємству і по окремих цехах (виробництвах);
• про власні джерела енергії (котельні, ТЕЦ, автономні і т.п.), про системи паро-і теплопостачання, збирання та повернення конденсату;
• про найбільш значуще паливо-, тепло-, електроспоживаюче обладнання (продуктивність, використовувані енергоносії, їх параметри, експлуатаційні дані і т.ін.);
• про установки для трансформації енергоресурсів (трансформатори, теплові насоси тощо);
• про системи обліку і контролю отриманих та спожитих ПЕР;
• про системи повітро-, холодо-, водопостачання і водовідведення.
Як правило, збір статзвітних даних слід проводити за останні 2-3 роки. При зборі даних енергоаудитори використовують розроблені ними опитувальні листи. За достовірність поданих енергоаудитору даних несе відповідальність керівництво підприємства. Завдання енергоаудиторів - вибірковим контролем оцінити достовірність поданих відомостей.
Вся інформація, отримана з документів, є вихідним матеріалом для аналізу ефективності енерговикористання. Методи аналізу застосовуються до окремого об'єкта або підприємству в цілому. Конкретні методи аналізу енергоефективності залежать від виду обладнання і досліджуваного процесу, типу і галузевої приналежності підприємства.
Аналіз отриманої інформації дозволяє виявити пріоритетні, найбільш значущі енергоносії, технології, споживачів енергії, системи виробництва і розподілу енергоносіїв, що приносять найбільш значущі непродуктивні витрати енергії. При цьому обчислюється фактичне питоме енергоспоживання за окремими видами енергоресурсів та об'єктами.
Шляхом порівняння фактичного питомого енергоспоживання з базовими цифрами робиться висновок про енергоефективність використання енергії по кожному об'єкту. Базові цифри можуть бути засновані на галузевих нормах, попередніх показниках даного підприємства або споріднених зарубіжних і вітчизняних підприємств, фізичному моделюванні процесів або експертних оцінках.
Результати роботи енергоаудиторів дозволяють підприємству отримати наочну фактичну картину енергозабезпечення виробництва, експертну оцінку потенціалу енергозбереження та основні напрямки енергозбереження.
2. Поглиблений енергоаудит.
Енергоаудит цього рівня передбачає більш точну оцінку потенціалу енергозбереження, розробку не тільки напрямків, але і технічних рішень щодо раціонального користування і енергозбереження, створення передумов для підготовки комплексного довгострокового плану реалізації енергозбереження на підприємстві.
Поглиблений енергоаудит на початковому етапі охоплює всі роботи, розглянуті вище по експрес-обстеженню. В якості вихідної інформації, яку зобов'язані надати співробітники підприємства, є більш розширені відомості:
• про випуск основної та додаткової продукції підприємством,
• про наявність енергетичного паспорта, організаційно-технічних заходів щодо економії енергоресурсів; про питомі витрати ПЕР на продукцію, що випускається;
• про енергоспоживання, тарифи та фінансові витрати на енергоресурси (електроенергія, теплоенергія, паливо, вода, стиснене повітря, стиснений азот, холод);
• про облік споживання енергоресурсів;
• про джерела енергопостачання та параметрах енергоносіїв (ГПП, ТП, ТЕЦ, котельня, компресорні і холодильні установки);
• про комунікації підприємства;
• про системи опалення будівель, споруд, підприємств;
• про системи гарячого та холодного водопостачання,
• про кількість водорозбірних кранів;
• про припливно-витяжної вентиляції;
• про технологічний теплоспоживаючого, топлівопотребляющем обладнанні;
• про джерела вторинних енергетичних ресурсів (ВЕР);
• про систему збору та повернення конденсату;
• про холодильне, компресорному обладнанні;
• про встановленої потужності електроустановок за напрямами їх використання;
• про систему освітлення, електроприймача будівель, споруд тощо
На цьому рівні для заповнення відсутньої інформації, яка необхідна для оцінки ефективності енерговикористання, але не може бути отримана з документів або викликає сумнів в достовірності, використовують інструментальне обстеження.
Для проведення інструментального обстеження повинні застосовуватися стаціонарні або спеціалізовані портативні прилади. При проведенні вимірювань слід максимально використовувати вже існуючі вузли обліку енергоресурсів на підприємстві, як комерційні, так і технічні. При інструментальному обстеженні підприємство ділиться на системи або об'єкти, які підлягають по можливості комплекснму дослідженню.
Для реалізації завдань енергоаудиту слід дати кількісну та якісну оцінку стану фактичного енерговикористання всіх видів енергоресурсів і розрахунковим шляхом визначити розрахунково-нормативне споживання енергоресурсів.
Зібрана інформація дозволяє скласти принципову схему енергозабезпечення та енергоспоживання підприємства, в якій відбиваються не тільки власні витрати енергії підприємством, але і наявність сторонніх споживачів, які стоять, так і не стоять на балансі підприємства.
Для оцінки фактичного стану енерговикористання, виявлення причин та значень втрат енергоресурсів, визначення раціонального споживання енергоресурсів у виробничих процесах та установках складають енергобаланс промислового підприємства.
Як і на етапі експрес-обстеження, розбиття енергетичного балансу підприємства за напрямками використання (технологія, опалення, вентиляція, гаряче водопостачання, загальнозаводські витрати і т.д.) дозволяє в подальшому провести більш глибокий аналіз ефективності використання енергоресурсів по кожному напрямку. Корисним виявляється розбиття за напрямками використання кожного енергоносія. Помісячні баланси показують сезонні коливання в споживанні енергії, що допомагає, як правило, відокремити споживання на опалення від технологічного та інших загальнозаводських витрат.
Поглиблений енергоаудит характеризується, по-перше, тим, що встановлюється не тільки фактичне енергоспоживання, а й проводиться попередня оцінка необхідного енергоспоживання з урахуванням нормованих втрат енергії по всьому технологічному ланцюжку підприємства. Останнє дозволяє встановити величину наднормативних втрат, їх причини і намітити заходи для їх зменшення.
Для вирішення такого завдання складають нормовані енергобаланси по котельно-пічному паливу, тепловій та електричноій енергії.
Другою характерною особливістю поглибленого енергоаудиту є детальний розгляд і аналіз окремих систем виробництва і розподілу енергоносіїв (систем паропостачання, теплопостачання, збирання та повернення конденсату, виробництва і розподілу стислих газів, холоду і т.п.).
Третьою характерною особливістю поглибленого енергоаудиту є розробка не тільки напрямків енергозбереження, але і технічних рішень, які їх реалізують.
Енергозберігаючі рекомендації (заходи) розробляються шляхом застосування, в основному, типових методів енергозбереження до виявлених на етапі аналізу об'єктів з найбільш марнотратним або неефективним використанням енергоресурсів.
При розробці та викладенні рекомендацій коротко вказують існуючий стан, визначають технічну суть пропонованого удосконалення та принцип отримання економії, розраховують потенційну річну економію у фізичному і грошовому вираженні, оцінюють загальний економічний ефект пропонованої рекомендації.
Для попередньої оцінки економічного ефекту досить використовувати простий термін окупності. При повній оцінці економічного ефекту енергозберігаючого проекту рекомендується застосувати більш складні методи оцінки економічної ефективності проектів,.
Крім зазначених видів енергоаудиту особливе місце займає так званий інструментальний аудит.
Під інструментальним аудитом (ІА) розуміють обстеження об'єкта або його частин, що виконується кваліфікованими (підготовленими, що мають дозвіл на право проведення енергетичних обстежень) незалежними фахівцями, з допомогою сертифікованих та повірених інструментів (засобів вимірювань, як правило, автономних), яке має на меті отримання достовірної інформації про споживання ресурсів, параметри стану обладнання та комунікацій об'єкта, обсяги і якість вироблюваних продуктів, ступінь використання відходів.
У числі завдань, що вирішуються за допомогою ІА, можна назвати: визначення кількісних значень і якості споживаних ресурсів (зокрема - енергоносіїв, води і т.д.) як в статичних моделях, так і в динамічних; діагностика і моніторинг параметрів стану обладнання об'єкта промислового підприємства; визначення кількісних значень і якості вироблюваних продуктів (зокрема таких, які можуть виступати в ролі вторинних ресурсів) і оцінка кількості і ступеня (якості) утилізації відходів.
До завдань ІА відносяться експрес-вимірювання (або одноразові вимірювання) - окремі разові завдання отримання об'єктивної інформації про параметри стану об'єкта.
Одноразові вимірювання - найбільш простий вид вимірювань, при якому досліджується енергоефективність окремого об'єкта при роботі в певному режимі. Прикладом може служити вимірювання ККД котла, обстеження насосів, вентиляторів, компресорів і т.д. Для одноразових вимірювань достатній мінімальний набір вимірювальних приладів, оснащення яких записуючими пристроями не обов'язково.
У залежності від поставлених завдань, специфіки об'єкта, виділених фінансових коштів, вибираються підходи до виконання ІА. Якщо ставиться завдання короткого разового інструментального обстеження (експрес-вимірів), то при цьому зазвичай використовуються статичні моделі процесів і виконуються, як правило, одноразові прямі або непрямі вимірювання.
У процесі ІА промислових підприємств та окремих його об'єктів виникає необхідність у вимірі: статичних (одноразові) і динамічних (тривала реєстрація) контактних і безконтактних вимірювань температури; статичних (одноразові) і динамічних (тривала реєстрація) вимірювань витрати рідини; статичних (одноразові) вимірювань вологості , температури, швидкості повітряного потоку, тиску, освітленості як усередині приміщень, так і зовні; аналізу складу газів для оцінки процесів горіння, оцінки ККД котла і визначення питомих норм витрат палива на вироблення 1 Гкал тепла і т.д.
У завдання тривалих вимірів можуть входити: реєстрація годинних, добових, тижневих графіків навантаження одно- і трифазних електричних мереж (активної та реактивної потужності та енергії); оцінка основних показників якості електроенергії; реєстрація пускових параметрів електроприводу та швидкості обертів; графіків навантажень, симетрії навантаження фаз; перевірка параметрів електричної ізоляції та заземлення; багатоканальна реєстрація добових і тижневих графіків температури, вологості, витрати рідин і газів; оцінка стану теплотрас, пошук дефектів, місць витоку, визначення якості ізоляції і т.д.
Компанія «PATRIOT-NRG», спільно з Інститутом енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ «КПІ» узагальнила досвід проведення енергетичних обстежень на промислових підприємствах в «Програмно-методичному комплексі з енергозбереження в Україні (ПМКЕУ)« PATRIOT ». Цей комплекс можна придбати в Інтернет-магазині https://patriot-nrg.com.
Плескач Б.М.