Підвищення ефективності паровикористання на підприємствах харчової промисловості
Теплова енергія у вигляді пари або гарячої води, отримана в процесі спалювання органічного палива, є одним з найдорожчих видів енергії на підприємствах харчової промисловості України.
Для підвищення ефективності паровикористання на підприємствах харчової промисловості необхідно:
- Мати об'єктивну інформацію про ефективність використання палива й тепла на підприємстві, та про основні втрати та їх причини.
- Розробити план конкретних, першочергових заходів, що дають зниження втрат теплової енергії на 10 - 15% з терміном окупності 1,5 - 2 роки.
- Мати інформацію про енергоефективне устаткування, його цінах і постачальниках.
Як показують результати обстеження систем теплоспоживання, основними енергозберігаючими заходами на 1-му етапі енергозбереження, не потребуючими значних капіталовкладень , повинні бути наступні:
- Підвищення ККД паровикористовуючого устаткування за рахунок установки конденсатовідвідних вузлів. Очікуваний ефект 5 - 10%;
- Повернення конденсату й використання пари вторинного скипання. Очікуваний ефект 3 -5 %;
- Поліпшення якості пари. Очікуваний ефект 1,0 - 2,0 %;
- Автоматичне регулювання параметрів пари й технологічних процесів. Очікуваний ефект 3 - 5%;
- Усунення витоків пари, конденсату, гарячої води. Очікуваний ефект 0,5 - 1,0%;
Як показують результати обстеження й енергетичних аудитів на більшості промислових підприємств, паровикористовуюче устаткування експлуатується неефективно, вимагає ремонту й модернізації.
Основними причинами нераціональних теплових втрат є:
- низька ефективність теплообмінного устаткування через відсутність або непрацездатність конденсатовідвідників;
- пряме скидання конденсату в каналізацію через неможливість забезпечення його повернення від паровикористовуючого устаткування в конденсатні баки або котельню;
- вторинне скипання перегрітого конденсату в конденсатних баках через відсутність, або непрацездатність теплообмінників охолодження конденсату, розширювальних ємностей і устаткування для утилізації тепла пари вторинного скипання;
Погана якість пари через підвищення вологості, наявності повітря й забруднення;
- Непрацездатність або відсутність систем автоматичного регулювання тиску, температури, рівня;
- Прямі втрати пари й конденсату прямо в атмосферу й каналізацію через нещільність запірних арматур, запобіжних клапанів;
- Відсутність або погана якість ізоляції трубопроводів, запірної арматур, фланцевих з'єднань, підігрівників, баків.
На багатьох підприємствах паророзподільні й конденсатні мережі разрегульовані, що ускладнює підтримку необхідного тиску пари для нормальної роботи устаткування.
Має місце брак продукції через недотримання технологічного теплового режиму.
При значних витратах на на теплову енергію керівний персонал підприємств часто не знає про реальні втрати теплової енергії, не має інформації про сучасне устаткування, про ефективне використання пари , про власні резерви енергозбереження.
Досвід фахівців-експертів показує, що в існуючих умовах можна реально знизити витрати на теплову енергію на 10-15% без значних капітальних вкладень.
«Україна: Енергозбереження в харчовій промисловості» EC-Energy Centre, Kiev, Ukraine)
