Показники фінансової ефективності енергозберігаючих заходів

Для аналізу ефективності інвестицій в енергозберігаючі заходи (ЕЗ) необхідні розрахунки показників фінансової ефективності, до яких відносяться: очікуєма річна економія енергоресурсів в натуральному підрахунку; вихідні вартісні показники; критерії економічної ефективності технічних рішень.

Вихідні вартісні показники є основою для подальшого розрахунку критеріїв ефективності інвестицій в ЕЗ. До них відносяться інвестиційні затрати, річний потенціал енергозбереження при реалізації проекту, економія поточних витрат (приріст прибутку) і дохід від інвестицій.

В загальному випадку до складу повних інвестиційних затрат входять капіталовкладення і потреба в оборотному капіталі:

КПовн = К + КОб,

де К - вкладення в основний капітал (капіталовкладення); КОб – потреба виробництва, що створюється, в оборотному капіталі або її зміна в відповідності із зміною масштабів виробництва або інших факторів.

Необхідність в оборотному капіталі потрібно враховувати для проектів, що пов’язані з виготовленням продукції; для енергозберігаючих проектів в якості інвестицій виступають капіталовкладення в придбання, модернізацію і реконструкцію основних засобів.

В загальному вигляді до складу капіталовкладень можуть входити наступні види затрат :

К = КБУД + КОБ + КСУП,

де КБУД капіталовкладення в будівельні конструкції; КОБ капіталовкладення в робочі машини і обладнання, в тому числі і затрати на їх придбання, доставку та монтаж; КСУП супутні капіталовкладення, що включають в себе передвиробничі витрати на передінвестиційні дослідження, проектування та розробку ТЕО; нематеріальні активи (придбання ліцензій, НОУ-ХАУ, патентів і т. п.); інше.

Для розроблюваних (створюємих) основних засобів вартість встановлюється згідно калькуляції вартості робіт, для придбаних – по ціні придбання. Для розрахунку капіталовкладень, при необхідності, складаються кошториси на придбання і монтаж основних засобів, куди включається вартість устаткування з транспортними витратами і вартість будівельно-монтажних робіт (БМР). Кошторисна вартість БМР включає наступні елементи затрат:

СБМР = ПЗ + НВ + ПН,

де ПЗ — прямі затрати, куди входить основна заробітна плата робітників, розходи на матеріали і розходи на експлуатацію машин та механізмів (ПЗ = ЗО+М+Е); НВ — накладні видатки будівельно-монтажної організації; ПН — планові накопичення, або нормативний кошторисний прибуток будівельно-монтажної організації.

Накладні витрати і планові накопичення визначаються по затвердженим нормативам для різних видів ЕЗ за формулами :

НР = 0,01 1 ( ЗО + Э),

ПН = 0,01 2 ( ЗО + Э ),

де 1, 2 — відповідно норматив накладних витрат і планових накопичень, %.

При відсутності проектно-кошторисної документації капіталовкладення в обладнання можна розрахувати в збільшеному вигляді за формулою:

де kТР – коефіцієнт, що враховую витрати на упаковку і транспортування, він приймається приблизно 10÷13% відпускної ціни (контрактної вартості); kМ - коефіцієнт, що враховує витрати на монтаж обладнання і пусконалагоджувальні роботи, залежні від виду технічних засобів (він зазвичай складає 10÷20% від відпускної ціни обладнання, що потребує монтажу, проте в деяких випадках, наприклад, для потужних джерел теплопостачання ця цифра може становити 50%).

Розмір супутніх капіталовкладень (КСУП) визначається на договірній основі між замовником (інвестором) та виконавцями відповідних робіт (проектно-пошукові, науково-дослідних, юридичних і т.п.).

Річний потенціал енергозбереження в загальному вигляді визначається сумарною економією всіх видів енергоресурсів при реалізації ЕЗ :

∆Э = ∆ЕТ + ∆ЕQ + ∆ЕW + ∆ЕВ = ЦТ DВН + ЦQ DQ + ЦW DW + ЦВ DVВ ,

де ∆ЕТ, ∆ЕQ, ∆ЕW, ∆ЕВ - відповідно вартість зекономленого палива, теплової, електричної енергії та води ; DВН, DQ, DW , DVВ - відповідно річна економія палива, теплової і електричної енергії в натуральному розрахунку ; ЦТ — ціна за одиницю натурального палива; ЦQ - ціна за одиницю тепла; ЦW - тариф на електроенергію, ЦВ – вартість 1 куб.м води.

При оцінці конкретного ЕЗ в розрахунках потрібно враховувати тільки ті види енерговитрат, що змінюються при реалізації даного проекту. Так, при реконструкції котельних це можуть бути витрати на паливо, електроенергію та воду. Для проектів, пов’язаних з модернізацією опалення і вентиляції об’єктів, що використовують теплову електроенергію що закуповується , економія сумарних енерговитрат може виражатись зміною витрат теплової і електричної енергії. Варто відзначити, що в окремих проектах поряд з економією теплової енергії і палива може мати місце збільшення витрат електроенергії. В цьому випадку складова ∆ЭW набуває відповідного від’ємного значення.

Розрахунок прибутку, що отримується підприємством в результаті реалізації проекту, залежить від специфіки проекту. Так, якщо проект пов’язаний з придбанням нових енергозберігаючих технічних засобів (ТЗ), які раніше на об’єкті не застосовувались, прибуток визначається з виразу:

П = ∆Е - СЕ,

де ∆Е - вартість зекономлених енергоресурсів; СЕ - поточні затрати, пов’язані з експлуатацією нових ТЗ (без врахування енергоспоживання).

Як привило, приріст поточних затрат пов’язаний з додатковими витратами на амортизацію (А), а також на техобслуговування і ремонт (Р):

СЕ = А + Р.

Економія поточних затрат в випадку заміни діючого устаткування на більш ефективне визначається за формулою:

П = ∆Е - ∆СЕ = ∆Е - [(АН + РН) – (АС + РС)],

де ∆СЕ - зміна поточних витрат, пов’язаних з експлуатацією ТЗ, при їх заміні; АН, АС - відповідно амортизація нового і устаткування що замінюється; РН, РС - відповідно затрати на техобслуговування і ремонт нового і устаткування що замінюється.

В окремих випадках введення ЕЗ може супроводжуватись зміною затрат праці основних робітників (наприклад, при заміні котлів, що працюють на твердому паливі, на котельні установки що працюють на газу, скорочуються трудовитрати робітників — котельників) . В цьому випадку показник ∆СЕ визначається за формулою:

∆СЕ = [(АН + РН + ЗПН + ОСН) – (АС + РС + ЗПС + ОСС)],

де ЗПН, ЗПС - відповідно заробітна плата основних робітників після і до введення МЕЗ; ОСН, ОСС - відрахування на соціальні нужди від фонду заробітної плати після введення МЕЗ.

В окремих випадках в складі поточних витрат потрібно також враховувати інші затрати, пов’язані з специфікою проекту. Так, наприклад, для енергозберігаючих заходів, пов’язаних з реконструкцією системи теплопостачання, до складу втрат потрібно враховувати збиток, що причиняється викидами котельних. Він визначається виходячи з диференційованих ставок плати за забруднення атмосфери, а також додаткових затрат на охорону здоров’я.

Розрахунок затрат на амортизацію що виконується на основі даних про балансову вартість основних фондів, що вводяться (використовуються) по кожному варіанту енергозберігаючої технології, і єдиних норм амортизаційних відрахувань.

А = 0,01 (НА К),

де НА - норма річних амортизаційних відрахувань, % ; К - капіталовкладення (для діючого обладнання балансова вартість групи основних заходів).

Витрати на ремонт та обслуговування ТЗ розраховуються за формулою:

Р = 0,01 (НР К),

де НР - норма річних затрат на ремонт і технічне обслуговування даного виду ТЗ, %.

Затрати на ремонт і технічне обслуговування енергетичного обладнання в залежності від його виду можуть також визначатись за формулами:

Р = СР NР k,

Р = СУЕ NУЕ ,

де СР — середньорічні затрати на ремонт і технічне обслуговування основних засобів, що припадає на одиницю ремонтної складності.; СУЕ - середньорічні витрати на ремонт і технічне обслуговування умовних одиниці електрообладнання в електромережах; NР — кількість одиниць ремонтної складності по даному виду основних засобів; NУЕ - кількість умовних одиниць електрообладнання на електромережевій дільниці; k - коефіцієнт, що враховує затрати на ремонт енергетичної частини даного виду основних засобів.

Фонд заробітної плати працівників визначається виходячи з годинних тарифних ставок членів трудового колективу і затрат праці:

ЗП = S стi*Ті* kд ,

де стi - годинна тарифна ставка робітників i-го розряду, Тi - затрати праці робітників i-го розряду; kд - коефіцієнт, що враховує додаткову оплату праці.

Відрахування на соціальні потреби від фонду заробітної плати визначаються за формулою:

ВС = kС * ЗП,

де kс – коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні потреби, відн. од.

Приріст чистого прибутку (ЧП) підприємства визначається з урахуванням податку на прибуток і на майно:

ЧП =(П - ПМ)×(1 – СПП / 100) ,

де СПП – діюча ставка податку на прибуток, %; ПМ - податок на майно.

Варто відзначити, що в більшості випадків податок на майно при оцінці проектів можна не враховувати, оскільки його величина незначна і знаходиться в межах допустимої погрішності розрахунків.

Доход від інвестицій (річний інвестиційний доход Д) в разі придбання додаткового енергозберігаючого обладнання визначається за формулою:

Д = ЧП + АН.

В разі заміни діючого обладнання на більш ефективне доход визначається за формулою:

Д = ЧП + (АН – АС).

Де АН і АС - відповідно амортизація нових і старих (тих, що заміняємо) ТЗ.

За матеріалами ПМКЕУ “PATRIOT”