Сланцевий газ і перспективи енергозбереження

Сьогодні світ спостерігає за новим витком розвитку сланцевої індустрії. Сланцевий газ може зарадити подоланню дефіциту енергоресурсів, стати основним джерелом природного газу і стабілізаційним енергозберігаючим екологічним фактором... 

Про газоносні сланцеві пласти було відомо давно. Вважають, що першість у видобутку сланцевого газу належить США, хоча існує й інша версія, яка віддає пріоритетне право у цьому відкритті китайцям. Втім, явної боротьби за лідерство у цій царині не спостерігається, оскільки до недавнього часу видобуток сланцевого газу вважався економічно невигідним або, просто кажучи, надто дорогим.

До прикладу, якщо звичайна газова свердловина дає газ у промислових обсягах багато років, то сланцева свердловина через порівняно невеликі поклади газу та складні умови видобутку могла «вичерпатися» буквально через два-три роки. Власне, питання полягало, як з'ясувалося, у відсутності можливості цілковитого доступу до покладів сланцевого газу, типовим способом видобутку якого були вертикальні свердловини, а отже горизонтальні поклади газу залишалися головним чином недоступними.

Все нове - це добре забуте старе...
 

Питання сланцевого газу не вельми інтригувало світ, і зокрема промисловців США, на фоні балансу енергетичних рахунків. Та як тільки шальки терез відхилялися в бік загострення проблем енергетичної безпеки, що неодноразово спостерігалося у ІІ половині ХХ століття, кмітливі голови відразу застановлялися, заглядаючи у перспективу забезпечення енергетичної безпеки за рахунок власного ресурсного потенціалу.

Так в 90-х роках минулого століття було вдосконалено один з відомих методів видобутку сланцевого газу, який полягав у поступовому відхиленні осі буріння від вертикалі аж до 90 градусів з подальшою горизонтальною розробкою пласта. Далі у горизонтальних свердловинах методом гідроудару ліквідовувалися простінки, які розділяли заповнені газом порожнини, що об'єднувало простір і відкривало можливість видобутку газу через одну свердловину.

Цей метод вкупі з сучасними інноваційними технологіями здешевив видобуток сланцевого газу, а в умовах стабільно високої вартості газу на світовому ринку й широкого поширення сланцевих порід дав поштовх до інтенсивної розробки газоносних сланцевих пластів у США на початку ХХІ століття. У 2008 році видобуток сланцевого газу в США вийшов на промисловий рівень, а в 2009 ‒ США зайняли перше місце в світі за видобутком газу, при цьому 40% усього газу було отримано з нетрадиційних джерел ‒ метану вугільних пластів і сланцевого газу. За даними інформаційного енергетичного агентства Міністерства енергетики США (ЕІА) у 2010 році в США буде видобуто 51 млрд. куб. м сланцевого газу або 10% від загального видобутку газу. До 2015 року обсяг видобутку сланцевого газу в США складе більше ніж 180 млрд. куб. м на рік, а до 2020 ‒ половину видобутку природного газу.

До речі...

Слід зауважити, що сланець ‒ дуже поширений компонент земної кори. Перспективні газоносні сланці є в багатьох країнах світу. За оцінками експертів ресурси сланцевого газу в світі складають близько 200 трлн куб. м. Його поклади є у КНР, США, Бразилії, Великій Британії, Польщі, Індії, Канаді, Австралії, Швеції, Болгарії, Росії та інших країнах. За прикладом США активну оцінку газового потенціалу сланців ведуть в країнах Європи та Китаї. Так, у 2009 році компанія Shell PLC почала видобуток сланцевого газу в Швеції. США і Китай оголосили про запуск спільного проекту з розробки сланців. За експертними оцінками запаси сланцевого газу на Балтійському узбережжі Польщі складають 12 трлн. куб.м., європейський потенціал сланцевого газу ‒ 35 трлн. куб. м.

В Україні також є неабиякі поклади сланців в межах Дніпровсько-Донецької западини, в Криму, Карпатах, на Поділлі. Бовтиське родовище горючих сланців на Кам′янщині ‒ одне з найважливіших родовищ сланців у Європі. Геологорозвідувальні роботи із дослідно-промисловим видобутком горючих сланців на Бовтиському водосховищі проводить українсько-естонське товариство «Сланцехім». Запаси сланців цього родовища складають приблизно 3,7 млрд т.

І наприкінці про перспективи...

Бурхливий розмах видобутку природного газу зі сланців відкриває нові екологічні та енергозберігаючі горизонти.

По-перше, перехід на газову енергетику з використанням сланцевого газу сприятиме вирішенню питання викидів парникових газів в атмосферу ‒ сланцевий газ згоряє чистіше у порівнянні з нафтою чи вугіллям. Продукти згоряння такого газу містять на третину менше викидів, ніж нафта і наполовину менше, ніж вугілля. До того ж вони мають менший вміст двоокису сірки та оксиду азоту.

По-друге, оскільки сланцевий газ істотно примножив ресурси природного газу, людська думка рине уперед ‒ дослідники задумуються над відкриттям можливостей енергозбереження ‒ зменшення частки споживання електричної енергії  шляхом заміни її газовою.

Чимало питань щодо видобутку сланцевого газу ще потребують глибоких опрацювань, та вже зараз зрозуміло, що використання сланцевого газу внесе корективи в поступі ХХІ століття. Так, Кембриджська асоціація енергетичних досліджень опублікувала працю голови IHS CERA Даніеля Ергіна, в якій автор називає розвиток технологій видобутку газів зі сланців найзначущішим енергетичним нововведенням нашого століття.