У статті наведено визначення теплових відмов як характеристик надійності огороджувальних конструкцій, на підставі експериментальних досліджень зроблено узагальнення шляхів їх виникнення, класифікацію та структуру розподілу за класами.
Відмова, як характеристика надійності, це подія, що виникає при втраті об’єктом здатності виконувати задану йому функцію, тобто у порушенні працездатного стану об’єкту. Для будинку подія відмови розглядається як стан, коли не забезпечується виконання заданого – нормованого чи комфортного, тепловологісного режиму в приміщеннях будинку.
Для огороджувальних конструкцій стан теплової відмови встановлюється при наявності хоча б одного з наступних параметрів:
За своєю фізичною суттю теплова відмова конструкцій, теплоізоляційної оболонки чи будинку в цілому відноситься до часткових відмов, тобто втрати їх спроможності виконувати частину своїх функцій. При виникненні теплової відмови теплоізоляційної оболонки будинок не втрачає своїх характеристик загальної надійності – захисту людини від навколишнього середовища, тощо. Але при цьому не виконуються перераховані вище критерії експлуатаційної придатності будинку.
Поняття теплової відмови безпосередньо пов’язане з поняттям граничного стану конструкції, під яким у даному випадку слід розглядати такий стан теплоізоляційної оболонки будинку або об’єкта досліджень, при якому подальша його експлуатація пов’язана з порушенням нормальних умов життєдіяльності людини, підвищеними економічними витратами, а також зменшенням довговічності конструкцій.
Визначення та систематизація поняття теплової відмови ґрунтується на масштабних дослідженнях теплового стану огороджувальних конструкцій будинків. Дослідження проводилися на житлових, громадських та промислових будинках різної поверховості та серій. Теплова ізоляція огороджувальних конструкцій цих будинків проектувалася як за нормами колишнього СРСР, так і за удосконаленими нормами України після їх введення в 1996 р.
Для великопанельних будинків, які займають вагому нішу в існуючому житловому фонді України і потребують масової реконструкції, причиною виникнення стану теплових відмов є наступні конструктивно-технологічні недоліки:
Рис. 1. Утворення плісняви в кутових зонах житлових квартир |
Рис. 2. Часткова термореконструкція старих будинків |
Рис. 3. Теплова відмова (утворення плісняви) після заміни дерев’яного вікна на ПВХ |
У 1996 р. було нормативно підвищено вимоги за показником опору теплопередачі, а норми оцінки вологісного режиму методично залишились без змін. Тому в будинках, які спроектовано та зведено протягом останнього десятиріччя, внаслідок недосконалості проектних рішень виникають негативні явища щодо тепловологісного стану зовнішніх стін.
Рис. 4. Герметизація зовнішньої поверхні стін гідроізолюючими паронепроникними матеріалами |
Для будинків із сучасними архітектурними рішеннями фасадів із застосуванням сучасних світлопрозорих конструкцій особливе значення має проектне опрацювання конструктивних рішень теплового стану вузлів сполучення конструкцій між собою. При невиконанні цього етапу є дуже висока вірогідність виникнення станів теплових відмов (рис.6).
На підставі аналізу результатів досліджень встановлено наступні чотири типи відмов щодо теплового режиму огороджувальних конструкцій будинків та причини їх виникнення:
Рис. 5. Теплова відмова внаслідок внутрішнього утеплення стіни |
Рис. 6. Теплова відмова сучасного будинку за рахунок неправильного проектного рішення світлопрозорої частини |
Статистичні дані результатів досліджень виникнення чотирьох типів теплових відмов в будинках, що запроектовані за радянськими нормами до 1996 р. та за вітчизняними нормами після 1996 р. наведено на рис.7.
Рис. 7. Структура розподілу виникнення теплових відмов за їх типами в будинках забудови 1960-1996 рр. (зліва) та забудови після 1996 р. (справа). |
У більш сучасних будинках збільшилася питома вага відмов 1-го типу, що обумовлено наступним. До 1996 р. зовнішні стіни житлових та громадських будівель в основному були одношаровими, термічно однорідними, і оцінювання теплотехнічних показників при їх проектуванні було методично простим. Крім того, проектування здійснювалося на підставі типових рішень, які проходили детальну теоретичну та експериментальну перевірку, і тому при використанні більш складних в теплофізичному відношенні тришарових стінових панелей кількість помилок при проектуванні була невеликою. Введення підвищених нормативних вимог до рівня теплоізоляції зовнішніх огороджень житлових та громадських будівель призвело до кардинальної зміни їх конструктивних рішень. Сучасні конструкції є багатошаровими, теплопровідність матеріалів шарів відрізняться на кілька порядків, що обумовлює необхідність застосування більш складних методичних положень при проведенні оцінки теплотехнічних показників конструкцій.
Крім того, принципово змінився архітектурний вигляд житлових та громадських будинків, фасади виконуються з використанням сучасних конструктивних систем, значно підвищився коефіцієнт засклення фасадів. На одному будинку можуть використовуватися різні конструкції фасадної теплоізоляції. На зміну типовому проектуванню прийшло індивідуальне, але при цьому необхідна перевірка не здійснюється, що і призводить до виникнення станів теплових відмов, незважаючи на високі значення опору теплопередачі по основному полю конструкцій.
Відмови 2-го типу займають значну частину від загальної кількості теплових відмов для будинків забудови 1960-1996 рр., що проаналізовано вище. Але і для нових будинків відмови цього типу є також відчутними. При цьому симптоматичним є те, що вони найбільш часто зустрічаються в конструкціях з зовнішнім фасадним утепленням, тобто в тих конструктивних рішеннях, які найбільш фізично обґрунтовані для теплоізоляції будинків. Виникнення цих типів теплових відмов було обумовлено відсутністю нормативних вимог з улаштування систем фасадного утеплення і, як наслідок, не проведенням відповідного контролю якості виконання робіт. Однак, зараз розробляється система нормативних документів до конструкцій фасадної теплоізоляції, що дасть змогу зменшити в практиці будівництва кількість теплових відмов даного типу.
Значна кількість теплових відмов у будинках забудови 1960-1996 рр. виникла в середині 90-х років минулого сторіччя, коли в Україні вольовим рішенням місцевих експлуатаційних органів було знижено параметри теплоносіїв в житлових та громадських будівлях. В результаті невиконання умови теплового балансу, при якому забезпечуються нормальні тепловологісні параметри приміщень, в масовому порядку виникають теплові відмови 3-го типу.
Відносно невелика частка відмов 4-го типу в будинках радянської забудови пояснюється тим, що вони проектувалися за часів дешевих енергоносіїв і до концептуальних недоліків слід відносити тільки те, що нормативна методика визначення оптимального опору теплопередачі огороджувальних конструкцій на практиці не застосовувалася. Для будинків нової забудови частка цього типу відмов є найбільш вагомою внаслідок змін саме конструктивних принципів проектування теплоізоляційної оболонки будинків.
Євген Колесник