Удосконалення нормативної бази у галузі енергозбереження та підвищення енергоефективності

В існуючому Законі України «При енергозбереження» серед інших надаються поняття:

В проекті Закону «Про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів» додатково  вводяться наступні нові поняття:

•  «енергосервіс» - комплекс енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів (в тому числі поставки товарів, надання послуг, виконання робіт), результатом яких є скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг порівняно до витрат, які були б понесені замовником енергосервісу за відсутності таких заходів;
• "енергосервісний договір" - договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг,  досягнутого в результаті здійснення енергосервісу.
• "виконавець енергосервісу"-фізична або юридична особа, яка на підставі енергосервісного договору здійснює енергосервіс.

З даних визначень видно, що і енергоаудит і енергосервісна діяльність переслідують мету енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності. При цьому завдання енергетичного енергоаудиту зводиться до розуміння поточного стану в енергоспоживанні і оцінки потенціалу поліпшень - аналізу й техніко-економічному обгрунтуванню, а енергосервісна діяльність включає в себе вже впровадження конкретних енергозберігаючих заходів (далі ЕСЗ) у вигляді проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних (БМР), ремонтних, пуско-налагоджувальних та інших робіт.

Вартість енергетичного обстеження, як правило, знаходиться на рівні до 2-3% від річного енергоспоживання або до 5-10% від планованої річної економії. Вартість проектно-вишукувальних робіт коливається в інтервалі 3-8% від планованих будівельно-монтажних робіт і інших інвестицій в енергозберігаючі заходи. Для середнього рівня підприємства або організації бюджет енергосервісного проекту, який міг би окупитися, починається від декількох сотень тисяч гривень.

Також, в  проекті Закону  «Про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів» наводяться  істотні умови енергосервісного договору:

а) предмет енергосервісного договору, у тому числі перелік, строки та умови впровадження енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів за енергосервісним договором;

 

б) базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі;

 

в) рівень скорочення витрат на споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, який має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу;

 

г) строк дії енергосервісного договору;

 

ґ) умови і порядок оплати енергосервісу за рахунок скорочення витрат замовника на споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, досягнутого в результаті здійснення енергосервісу;

 

е) умову про обов'язок сторін договору забезпечувати при виконанні енергосервісного договору узгоджені сторонами та (або) визначені законодавством режими та умови використання паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг (включаючи повітряно-тепловий режим, штучне освітлення, інші характеристики, що відповідають вимогам у сфері організації праці, утримання будинків, будівель, споруд);

 

є) відповідальність за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за енергосервісним договором;

 

ж) умови та порядок коригування умов енергосервісного договору з метою коректного визначення та розрахунку результату здійснення енергосервісу у випадку виникнення протягом дії договору таких обставин: зміни в конструкції або площі, порядку або режиму роботи об'єкта, щодо якого здійснюється енергосервіс;

 

з) порядок та методи вимірювання (розрахунку) та перевірки досягнутого рівня скорочення витрат замовника на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг внаслідок здійснення енергосервісу.".

У енергосервісних договорах найбільшу складність викликає організація фінансування. Енергосервісні компанії (далі ЕСКО), які здійснюють енергосервіс очікують чіткого поділу дослідного і проектно-будівельного етапу. Наводячи, як приклад, західну практику «перфоманс-контрактів», деякі замовники справедливо вважають, що енергосервісна компанія за рахунок власних або позикових коштів повинна здійснювати всі необхідні дії і з досягнутої економії отримувати оплату за свої роботи, а в разі надпланового прибутку і встановлену договором премію. Тобто, в пряму використовується теза, «якщо ти бачиш у нас економію, прийди, заощадь та заробити собі». Однак, українські реалії містять деякі труднощі, пов'язані з наступним:

a)     відсутня культура ретельного обліку та статистики споживання ресурсів, ще на багатьох об'єктах не встановлені прилади обліку;

 

b)     інженерні мережі та системи, приміщення і об'єкти найчастіше функціонують з порушенням нормативів і стандартів (недоосвіщеінність, відсутність вентиляції і кондиціювання, тощо); потенціал енергозбереження очевидний при нормативному функціонуванні об'єкта у базисному періоді, в іншому випадку, після приведення об'єкта до належного функціонування, викличе не економію, а зростання споживання енергоресурсів;

 

c)     у якості енергосервісних компаній, як правило, виступають підприємства малого і середнього бізнесу, власні оборотні кошти яких обмежені для такого довгострокового фінансування, а позикові ресурси банків і фінансових структур коштовні і важкодоступні;

 

d)        не врегульоване питання з передачею прав власності на обладнання, яке встановлюється.

 

e)  мабуть, багато підприємств, що працюють з держсектором, стикалися з досить жорстким ставленням - «або граєш за моїми правилами, або не граєш зовсім», як прийнято зараз говорити, в складній організаційно-правовій схемі енергозбереження закладена певна корупційна складова;

 

f)    в цілому, вітчизняний  досвід енергозбереження в його загальносвітовому, а не природних монополій, розумінні, зводиться нині до 0;

Деяким замінником власного фінансування енергосервісної компанії є фінансова гарантія досягнення передбаченого техніко-економічного результату, яка може бути реалізована в основному наступними способами: банківська гарантія, порука, страхування цивільної відповідальності, гарантія власників . Більшість банків видають гарантії під розміщення відповідних депозитів, що рівносильно фінансуванню енергозбереження за рахунок власних коштів - класичного перфоманс-контракту. Схема поруки широко застосовується у сфері держзакупівель, проте успішність її застосування в енергосервісі поки неочевидна. Недосконалість цивільного та страхового законодавства поділила компанії даного ринку на тих, хто вважає подібну схему незаконною і експериментаторів, готових ризикнути, мабуть, з урахуванням можливостей перестрахування. Майно власників - фізичних осіб, також не є достатньою гарантією при проведенні масштабних енергозберігаючих заходів. Навіть при готовності замовника або енергосервісної компанії до фінансування енергозберігаючих заходів навряд чи середні і великі проекти можуть обійтися без залучення зовнішнього, як правило, банківського фінансування. У цій частині статті значення має не фігура позичальника, а ті вимоги, які висуває банк, надаючи кредит:

1.  Техніко-економічне обгрунтування, проектно-кошторисна документація та чіткий графік платежів;

 

2.  Наявність відкритого розрахункового рахунку і активне ведення операцій по ньому;

 

3.  Беззбиткова діяльність позичальника за останні 2-3 роки;

 

4.  Банки в основному орієнтуються на термін кредитування в 1-3 роки, в окремих випадках до 5 років;

 

5.  Деякі структури готові кредитувати тільки кінцевого одержувача інвестицій (підприємство, в інтересах якої проводиться енергозбереження).

 Таким чином, ми бачимо наступних безпосередніх учасників у сфері енергозбереження: кінцевий замовник - власник, енергоаудиторська / енергосервісна компанія, постачальники енергоресурсів, організація що фінансує, організація що гарантує та ін.

Етап реалізації енергосервісного проекту можна схематично уявити наступним чином:

Рис. 1 - Реалізація енергозберігаючих заходів - енергосервіс

На даному малюнку наводиться можлива схема взаємодії суб'єктів енергосервісних відносин. При достатньому юридичному опрацюванні кінцевий замовник має джерело зовнішнього фінансування, мотивовану на кінцевий результат енергосервісну компанію, відібрану за результатами конкурсу, гарантію покриття відсутньої економії в разі невдалого проекту. Деяку складність при цьому становить взаємовигідне визначення страхового випадку та його умов, щоб з одного боку це не підвищувало багаторазово страхову премію, з іншого, страхове відшкодування було реальним для замовника.

Після того як енергосервісний проект реалізований у своїй технічній частині, встановлено, налагоджено обладнання існує 2 основних сценарії його успішності:

 А. проект успішний - економія досягається або навіть перевищує план

Рис. 2 - Етап періодичної оцінки техніко-економічних результатів енергосервісу (в разі успішності проекту)

Енергосервісний контракт повинен передбачати періодичні енергоаудити з боку ЕСКО аж до закінчення терміну окупності проекту. У разі позитивного результату енергосервісу кінцевий замовник отримує економію енергоресурсів, з якої і оплачується раніше отриманий кредит, включаючи відсотки по ньому. Для найкращої зацікавленості ЕСКО в економічному результаті проекту доцільно хоча б мінімально розподіляти частину надплановоЇ економії в якості премії ЕСКО.

Б. Проект не успІшний або недостатньо успішний

Рис. 3 - Етап періодичної оцінки техніко-економічних результатів енергосервісу (у разі неуспішності проекту)

 У даній ситуації настає страховий випадок за договором страхування цивільної відповідальності і страховик дофінансує замовнику енергосервісу суму відсутньої економії енергоресурсів для погашення банківського кредиту.

Тепер зупинимося на деяких недоліках проекту змін до Закону України «Про енергозбереження» щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів». Так, наведена в проекті змін конструкція енергосервісного договору  прямо не передбачає багатосторонніх відносин, до яких би були залучені фінансуючі та страхові організації.

Таким чином, ми вважаємо за необхідне запропонувати такі зміни:

a) необхідно внести поправки, передбачити різні варіанти енеросервісних контрактів, у тому числі багатосторонні за участю замовника, виконавця, фінансової організації, страхової організації тощо;

 

b)  внести зміни в страхове законодавство, яке дозволяє і стимулює страхові компанії на страхування цивільної відповідальності енергосервісних компаній, забезпечуючи тим самим гарантії замовникам по ефективності енергозберігаючих заходів, компенсації потенційних втрат;

 

с)  внести зміни в банківське законодавство, які б стимулювали банки на фінансування енергосервісних контрактів, у тому числі мікро-та малих кредитів.
Можна не сумніватися, що без широкого залучення малих і середніх підприємств вирішити завдання модернізації споживання ресурсів і енергоресурсів в масштабах всієї країни не вдасться. Все-таки бізнес, пов'язаний з інноваціями, реконструкцією, переозброєнням в чому здійснюється невеликими підприємствами.