Деякі заходи з енергозбереження в системах опалення з експертними оцінками потенціалу енергозбереження наведені в таблиці:
№ |
Зміст заходу |
Оцінка потенціалу енергозбереження |
|
1 |
Організація обліку та контролю за використанням теплової енергії |
До 7…30% теплової енергії при установці квартирних теплових лічильників |
|
2 |
Реконструкція системи підготовки гарячої води |
Дає економію до 6 % спожитого палива |
|
3 |
Наявність систем автоматичного регулювання температури теплоносія залежно від зовнішньої температури |
Збільшення температури повітря в приміщенні понад норму збільшує витрату тепла на 4÷6 % |
|
4 |
Усунення крапельного протікання води із запірної арматури |
Витоки за рік складають 10÷35 м3/рік |
|
5 |
Наявність неізольованої запірної арматури |
Втрати еквівалентні 1 м неізольованого трубопроводу |
|
6 |
Встановлення регулятора опалення по часу |
Дозволяє заощадити до 40 % теплоспоживання будівлі |
|
7 |
Зниження температури в житлових будинках в нічний час |
Дозволяє заощадити 2% від теплоспоживання будівлі |
|
8 |
Наявність потрійного скління вікон. |
Дає економію 3÷4 % |
|
9 |
Наявність тамбурів та їх секціонування на входах до приміщення і пружин на дверях |
Дає економію 3÷4 % |
|
10 |
Правильний вибір забарвлення опалювальних приладів |
- забарвлення опалювального приладу цинковими фарбами збільшує тепловіддачу на 15%; - забарвлення масляною фарбою знижує тепловіддачу на 8,5 % (для чавунного радіатора - зменшує ще більше, до 13 %); - покриття опалювального приладу декоративними плитами, шторами - знижує тепловіддачу на 10÷12 % |
|
11 |
Встановлення радіаторних термостатів |
Дає економію тепла 6÷7 % |
|
12 |
Встановлення регуляторів температури теплоносія на опалення |
Передбачувана економія складе близько 15%. |
|
13 |
Наявність блочного індивідуального автоматизованого теплового пункту |
Зменшує теплоспоживання на 37% у виробничих і адміністративних будівлях і на 12 % у житлових будівлях |
|
14 |
Наладка систем опалення і опломбування елеваторів та регуляторів в положенні згідно налагоджувальних карт |
Економічний ефект складає 15÷35%, а термін окупності - 1÷2 року |
|
15 |
Створення системи інфрачервого опалення |
Застосування променистого (інфрачервоного) опалення у виробничих будівлях дає економію до 25% |
|
16 |
Установка конвекторів з механічним теплозйомом |
Дає економію до 7% |
|
17 |
Установка повітряних систем опалення |
Дає економію до 10÷15% |
|
18 |
Застосування засклених лоджій. |
Дає економію 7÷40% |
|
19 |
Ліквідація мостів холоду в місцях сполучення віконних переплетів зі стіною |
Дає економію 2 % |
|
20 |
Ущільнення щілин і нещільностей віконних і дверних отворів |
Витрата тепла після ущільнення щілин і нещільностей скорочується на 10÷20%. 1 м.п. неущільненого притвору вікна дорівнює втраті 50 кВт∙год за 228 діб |
|
21 |
Встановлення вікон з підвищеними теплозахисними характеристиками. Найкраще: 1) потрійне скління в деревяних переплетеннях 2) те ж з аргоном між склом |
Економія тепла 23 %
34% у порівнянні зі звичайним подвійним склінням |
|
22 |
Встановлення склопакету: з тепловідбиваючим покриттям, або з двома тепловідбиваючими покриттями |
Використання теплового екрану дозволяє зменшити тепловтрати через вікна від 22 % у порівнянні зі звичайним подвійним склінням |
|
23 |
Максимально можлива економія теплової енергії при тепловій ізоляції: зовнішніх стін холодних перекриттів покриття |
Реалізація заходів забезпечить зменшення загальних теплових втрат на 42 % 4 % 8 % |
|
24 |
Заміна трубчастих теплообмінників на пластинчасті |
Дозволяє економити біля 15 % тепло |
|
25 |
Встановлення тепловідбивача, що є теплоізоляційною прокладкою з відбиваючим шаром, між опалювальним приладом і стіною |
Дозволяє економити 2÷3% від загального енергоспоживання |
|
26 |
Відновлення теплоізоляції на трубо-проводах систем опалення і ГВП |
Дозволяє зменшити теплові втрати на 3÷9% від загального споживання |
|
27 |
Переведення системи опалення з теплоносія «пар» на теплоносій «гаряча вода» |
Економія 20÷30% тепла |
|
28 |
Наявність інфільтрації холодного повітря в опалювальних приміщеннях |
Додаткова витрата 10÷15 ккал на кожен кубометр холодного повітря |
|
29 |
Впровадження енергозберігаючого режиму відпуску тепла на опалення з котелень або ЦТП з урахуванням побутових тепловиділень |
Річна економія тепла складає 4÷17% |
|
30 |
Впровадження пофасадного регулювання відпуску тепла з урахуванням метеофакторів (швидкості вітру і сонячного випромінювання) |
Перевитрата теплової енергії за рік без урахування метеофакторів (без пофасадного регулювання) в діапазоні зміни швидкості вітру від 0 до розрахункової складає 6÷12%. При обліку сумісного впливу швидкості вітру і сонячного випромінювання при фасадному регулюванні річна економія може скласти 9÷18% |
|
31 |
Впровадження економічного графіка подачі теплоносія з урахуванням типу системи опалення і типу опалювальних приладів |
Економія складає від 5% (залежно від типу опалення і опалювальних приладів) теплового навантаження при регулюванні відпуску тепла відповідно до діючих графіків |
|
32 |
Ізоляція неізольованих трубопроводів систем теплоспоживання, розташованих в підвалах і неопалювальних приміщеннях |
Річна економія тепла при ізоляції 1 п.м. голого трубопроводу середнього діаметру 25 мм складає 0,22 Гкал/п.м. |
Деякі заходів енергозбереження в системах вентиляції і кондиціонування повітря наводяться в таблиці. Список цих заходів істотно менший, ніж перелік заходів з енергозбереження в системах опалення.
Енергозбереження в системах вентиляції і кондиціонування повітря представлено двома частинами: економією теплової і електричної енергії. Споживання теплової енергії вказаними системами майже на порядок перевищує споживання електричної енергії. Для промислових споживачів часто теплоспоживання і електроспоживання співвідносяться, як 10:1. Проте, враховуючи великі витрати на переміщення повітря системами вентиляції і кондиціонування повітря, кажучи про енергозбереження у вказаних системах, не можна нехтувати витратами електроенергії на створення потоків повітря.
Також варто мати на увазі, що економія теплової енергії від впровадження деяких із заходів, що наводяться, може бути одержана розрахунковим шляхом.
№ |
Зміст заходу |
Оцінка потенціалу енергозбереження |
1 |
Застосування рециркуляції в системах вентиляції та кондиціонування повітря |
Економія залежить від ступеню рециркуляції витяжного повітря. |
2 |
Застосування рекуперації повітря на витяжних системах вентиляції та кондиціонування повітря |
Дає економію 20…70 %. Економія залежить від ефективності рекуперативного теплообмінника-утилізатора теплоти витяжного повітря. |
3 |
Застосування рекуператорів з перенесенням вологи між витяжним та припливним повітрям |
Підвищує економію у порівнянні з утилізатором тільки явної теплоти додатково до 30 % |
4 |
Застосування регенерації повітря на витяжних системах вентиляції та кондиціонування повітря |
Економія залежитьвід ефективності регенеративного теплообміника-утилізатора теплоти витяжного повітря. |
5 |
Застосування двох рекуперативних теплообмінників повітря на припливних і витяжних системах вентиляції та кондиціонування повітря |
Економія залежить від ефективності системи з двох теплообмінників утилізаторів теплоти витяжного повітря |
6 |
Наявність автоматичних регуляторів на припливних системах вентиляції |
Дає до 10 % економії тепла і 25…30 % електроенергії |
7 |
Теплова ізоляція повітроводів в місцях прокладення з пониженою температурою повітря |
Можлива економія теплоти та холоду при якісному виконанні теплоізоляції досягає 10…15 % |
8 |
Застосування частотно-регульованого електроприводу вентиляторів з метою регулювання витрати повітря |
Нові оптимальні способи кількісного регулювання дозволяють знизити витрату електроенергії на переміщення повітря у витяжних системах на 6…26 % та у припливних системах на 3…12 % від величини споживання вентилятором в розрахунковому режимі |
9 |
Спільне застосування загальнообмінної та місцевої вентиляції у вигляді місцевих відсосів, повітряних завіс і т.д. |
Економія визначається розрахунковим шляхом. |
10 |
Локалізація припливу та витяжки ( пристрій повітряних оазисів, душування, локалізація припливу) |
Зменшення повітрообміну при роботі СКП на 25…50 % |
11 |
Усунення підсмоктування та витоків повітря через нещільності повітпроводів |
Зниження витрат на переміщення повітря вентиляторами на 9…10 % (електроенергії) |
12 |
Зменшення аеродинамічних втрат при руху повітря в повітроводах |
Підвищення холодильного навантаження СКП приблизно на 10…16 % на кожні 1000 Па втрат на тертя |