Огляд інформації з енергозбереження

• Удосконалення структури розподілу енергоджерел за критеріями системної ефективності замість простої оцінки окупності окремого проекту;
• максимальне завантаження найбільш ефективних ТЕЦ;
• переведення котелень у піковий режим роботи.

 3. КОГЕНЕРАЦІЇ ТА ТРИГЕНЕРАЦІЯ

• Заміщення котелень електростанціями з спільним виробництвом теплової та електричної енергії;
• використання систем теплопостачання для виробництва холоду у споживачів;

 4. КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ

• Створення систем збору, первинної підготовки, енергетичного використання ВЕР та сміття;
• нові технологічні рішення використання ВЕР.

 5. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ

• Зниження втрат в мережах; 
• моніторинг втрат;
• оптимізація завантаження підстанцій;
• підвищення пропускної здатності мереж;
• керовані електричні мережі.  

• Впровадження вимог до електроспоживаючих установок, включаючи побутові;
• контроль виконання вимог;
• компенсація у мережах та біля  електроджерел;
• оптимальність компенсації кожного рівня.

• Удосконалення механізмів ринку потужності і поширення його на кінцевих споживачів;
• реальне використання багатоставочних тарифів;
• регулювання робочого дня з часу початку і закінчення;
• комплексна оцінка економічних ефектів у всіх елементах енергетичних систем і впровадження економічних механізмів їх обліку;
• встановлення різного рівня плати за підключення в залежності від графіка споживання.

 
8. ЗНИЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПОТУЖНОСТІ
ВІД ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ

• Контроль якості теплопостачання (у тому числі по залежності обсягів електроспоживання від температури зовнішнього повітря);
• адміністративне та економічне обмеження використання електроенергії для термічних цілей;
• стимулювання використання теплонакопичувачів замість простих електронагрівачів.

 
9. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ

• Комплексні заходи з підвищення ресурсу теплових мереж (діагностика, попереджувальний ремонт, наскрізна система якості, запобігання повторних розривів, позавідомчий контроль);
• стимулювання зниження температури зворотнього теплоносія (з відповідним зниженням витрати);
• створення керованих теплових мереж;

 
10. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У ПРОМИСЛОВОСТІ

• Використання механізмів підвищення енергоефективності як джерела коштів для оновлення обладнання;
• добровільні угоди з органами влади з планованими обсягами вивільнення потужності;
• впровадження докладної інформації за типовими проектами.

 
11. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТРАНСПОРТУ

• Екологічний контроль за станом автомобілів;
• організація руху автотранспорту;
• дозвіл на стоянку автомобілів тільки з малим споживанням палива;
• створення критих велосипедних доріжок;
• розробка вимог до громадського транспорту.

 
12. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У ЖИТЛОВИХ БУДІВЛЯХ

• Популяризація інформації про енергоефективність побутової техніки;
• стимулюючі тарифи;
• споживче кредитування заміни вікон;
• ліквідація неузгоджених переробок інженерних систем;
• стимулювання керуючих компаній,
• розробка вимог до капітального ремонту;
• популяризація інформації з категорії енергоефективності будівель.

 
13. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ НЕЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ

• Впровадження, на рівні муніципалітетів, конкретних технологій з об'єднанням власників багатьох будівель;
• Створення стимулів для орендарів державного та муніципального майна.

 
14. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ, ІЛЮМІНАЦІї, ПІДСВІЧУВАННЯ і СВІТЛОВОЇ РЕКЛАМИ

• Використання механізмів енергосервісних контрактів і повторного використання вивільненої потужності;
• участь у регулюванні пікового електроспоживання при використанні акумуляторів;
• розробка вимог до світлового оформлення.

 
15. КОМПЛЕКСНІ ПРОЕКТИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ МАЛИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

• Організація обслуговування та постачання запасних частин;
• типизация проектов;
• залучення місцевого населення до здійснення проектів;
• організація комплексних міжмуніципальний проектів;
• пріоритетне використання поновлюваних енергоресурсів.